В українській мові є величезна кількість слів, що позначають горілку. Кожна людина впевнена, що знає про неї практично все. Але є моменти, які мало кому відомі. Нині виробляється величезна кількість різних видів цього міцного напою. Важко порахувати, скільки їх насправді. Але, незалежно від такого розмаїття склад горілки мало чим відрізняється. До нього входить вода, спирт і певні добавки. Що стосується технології виробництва, то в ній мало відмінних рис.

З чого роблять горілку?
У складі горілки основним компонентом є спирт-ректифікат. Є п’ять його видів, допустимих у цьому виробництві — супер спирт, альфа, люкс, екстра, вищого очищення. Для виробництва перших трьох використовується зерно. Спирт екстра і вищого очищення може бути зерновий, картопляний, буряковий або з патоки. Елітну горілку преміум-класу виробляють строго з перших двох видів спирту. До цього класу належать Koskenkorva Vodka, Finlandia, «Белуга» тощо.

Для того, щоб отримати ректифікований спирт, потрібна багаторазова перегонка первинного спирту, отриманого в процесі бродіння. У ректифікованому спирті немає масел, альдегідів та інших домішок, від яких може з’явитися неприємний смак і погіршитися якість напою. Велика частина великих підприємств не займається самостійним виробництвом спирту, а закуповують його.

Від води також залежать багато показників якості горілки. У деяких заводах вона береться зі свердловин (Finlandia vodka), інші ж застосовують звичайну воду після проходження фільтрації.

Ті, хто мало знайомий із процесом виробництва горілки, можуть припустити, що використання дистильованої води є найкращим варіантом. Але ця думка помилкова. Завдяки впливу солей кальцію та магнію смак цього міцного напою покращується. Важливо тільки, щоб вони були в невеликій концентрації.

Для добавок виробник горілки найчастіше користується ароматними спиртами, які виходять із настояних первинних спиртів із додаванням у них ароматних компонентів. Класична горілка настоюється на основі житнього хліба, сухариків. Інші види цього напою віддають кедровими горішками, пекучим перцем або травами.

Нерідко за маскуванням ароматичних речовин ховається горілка не дуже хорошої якості.
Як роблять горілку?
Змішування спирту з водою в лікеро-горілчаному виробництві називається спиртівкою. Для цього використовуються закриті чани.

Наступним процесом йде очищення. Від цього етапу залежить смак і якість напою. У кожного виробника цей етап є секретом фірми. Найчастіше з цією метою використовують вугільні фільтри. Але буває фільтрація за допомогою молока, яєчного білка, срібла або платини.

Для формування остаточного складу горілки використовуються доводні чани. У разі потреби технологи можуть скоригувати співвідношення спирту з водою, а також доповнити горілку ароматними інгредієнтами та іншими смаковими добавками. Усе залежить від основного рецепта та смаку напою.

Для повної впевненості горілку проганяють ще по фільтрах, які називаються контрольними. Після цього етапу вона надходить на лінію розливу.

Деякі вважають, що заводська горілка мало чим відрізняється від домашнього самогону. Варто зазначити, що відмінності між ними дуже суттєві. Для отримання самогону використовується перебродила брага, яка проходить дистиляцію в самогонному апараті. В отриманій рідині міститься спирт і вода, але їхня пропорція невідома. Крім того, в самогоні можна виявити й інші речовини з браги. Для виробництва промислової горілки технологи змішують певну кількість заздалегідь приготованих для цього спирту і води. Тільки завдяки чіткому дотриманню всіх правил технології приготування вдається отримати кришталево чисту та якісну горілку